Чому на 5-му місяці війни держава Україна не спромоглась конфіскувати жодного російського активу?
24 лютого 2022 року почалась широкомасштабне, несправедливе, незаконне вторгнення рф проти України. За цей час:
- сотні тисяч людей постраждали та/або втратили домівки;
- десятки тисяч вбиті;
- мільйони були змушені виїхати за кордон;
- вся країна скидається на байрактари;
- близько одного мільйону наших захисників щодня зі зброєю руках продовжують тримати оборону України і дозволяють вам читати цей блогпост.
В той же час, неефективний державно-бюрократичний апарат (в т.ч. законодавча, виконавча, правоохоронна, судова та президентська його частина) за 120 днів не спромігся довести до кінця жодної справи, підкреслюю — жодної, із конфіскації величезної маси руснявих активів в Україні (в т.ч. корпоративних прав, цінних паперів, цмк, рухомого і нерухомого майна, грошей і т.д.).
Чому так сталося, хто у цьому винен та як змінити ситуацію на краще?
Спочатку, в березні 2022 року влада вирішила, що конфіскація має відбуватись через рішення РНБО, яке затверджується указом Президента України (ПУ) із подальшим затвердженням цього указу спеціальним законом України. Для цього 3 березня 2022 року Верховна Рада України (ВРУ) прийняла відповідний закон із деталізацією цієї процедури.
На виконання цього закону, 19 травня 2022 року набув чинності закон ВРУ про затвердження указу ПУ, яким було введено в дію рішення РНБО і “конфісковано” активи “Сбєрбанку” та “Промінвестбанку”. Це був успішний перший кейс конфіскації російського майна в Україні, як потім виявилось не до кінця успішний (активи досі не звернуті на користь держави).
Паралельно, розуміючи хибність такого підходу (Конституція України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності інакше як за рішенням суду) ВРУ вже прийняла інший закон — №7194, де була нова процедура конфіскації за якою НАЗК (???) повинно б було звертатись до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про “конфіскацію” активів із підстав передбачених законом.
Тобто, для того щоб конфіскувати русняве майно вже б не було потрібно рішення РНБО, указу ПУ, закону ВРУ а, достатньо всього лише одного рішення суду.
ПУ довелось ветувати цей закон, бо НАЗК взагалі не той орган і явно би мало займатись іншими питаннями аніж конфіскація рос.активів. Через цю дурість ВРУ, поєднану з бажанням НАЗК взяти на себе невластиві цьому органу повноваження, уся країна втратила цілий місяць дорогоцінного часу в період війни. І закон, який первинно був прийнятий 21 квітня 2022 року остаточно був підписаний ПУ лише 21 травня 2022 року.
В новій редакції закону № 7194 заяви про конфіскацію до суду подаватиме не НАЗК, а Мін’юст (який, по ідеї, мав би мати достатньо судових юристів та компетенції щоб реалізовувати цю надзвичайно важливу задачу). Розглядатиме ці позови ВАКС за правилами КАС України протягом 10 днів. Підстави для конфіскації досить чіткі. Конфіскація формально-юридично визначається у законі як “стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними”.
Єдиною передумовою для звернення до суду з таким позовом (окрім наявності підстав передбачених законом) є попереднє внесення до санкційного списку відповідної особи (компанії/фіз особи) із застосуванням санкції “блокування” відповідного активу за рішенням РНБО, яке має прийнятим у порядку діючого вже досить довгий період часу Закону України “Про санкції” (приймався ще за часів Порошенка).
Окей, ми розібрались, що заважало. Тепер же, після 21 травня 2022 року процес пішов як по маслу? — Ніт.
По-перше, справа Сбера і Промінвеста забуксувала і держава так і не отримала активів щодо яких відбулась повна процедура конфіскації.
По-друге, вже місяць від початку дії нового закону і нової процедури, а жодного судового рішення ВАКСу я не знайшов ані у реєстрі судових рішень, ані у списку призначених до розгляду справ, ані у новинах цього суду (на відміну від трьох новин про те, що їм заважають адвокати і ВАКС скаржаться на них до КДКА).
По-третє, на сайті Мін’юсту, який замінив НАЗК, також немає ЖОДНОЇ новини про те, що хоч один позов про конфіскацію Мін’юст уже подав. Там є дуже багато красивих портретних світлин міністра та його заступників але жодного повідомлення про такий важливий напрямок роботи як конфіскація майна русні ви там не знайдете.
По-четверте, міністр прямо в ефірі одного з телеканалів сказав — держава не може компенсувати шкоду завдану війною нашим громадянам, бо грошей у бюджеті. От коли конфіскуємо активи і їх продамо, тоді будемо думати як, скільки і кому компенсувати. (таймкод 14:20).
По-п’яте, в розумінні Мін’юсту механізму пришвидшеної конфіскації передбаченої новим законом № 71494 (закон дає 10 днів на розгляд справи у суді) це “довгенький ланцюжок”, який передбачає:
- Прийняття рішення РНБО про вилучення тих чи інших активів.
- Зібрання необхідних доказів правоохоронними органами.
- Подання Мін’юстом заяви до Вищого антикорупційного суду.
- Прийняття судом рішення про звернення активів у дохід держави.
Я знайшов у законі № 7194 згадку про “правоохоронні органи” лише один раз у статті щодо захисту осіб, які повідомляють Мін’юст про русняві активи, які треба конфіскувати. Тому публічна комунікація Мін’юсту щодо дуже довгого ланцюжка викликає обгрунтовані побоювання, що ніхто там не налаштований на рішучі кркоки в напрямку реалізації цього закону. При цьому, можливість конфіскації передбачена лише протягом періоду воєнного стану. Формально, такий буде діяти до 31 серпня цього року. Тобто у Мін’юсту залишилось вже менше двох місяців на те щоб конфіскувати хоч щось з майна рф та її посіпак.
По-п’яте, крім конфіскації, яка передбачена законом № 7194 слідчі органи можуть в межах кримінальних проваджень накладати арешти на майно русні, яке є об’єктом злочину або може бути доказом його вчинення. І саме провал на цьому фронті змусив автора дослідити цю тему глибше. Так, вчора вийшла новина, що ДБР і Офіс генпрокурора не змогли заарештувати енергоактиви групи VS Energy.
Ця група є досить не публічною, але в той же час надзвичайно впливовою і наближеною до бункерного діда. Детально про Лужниковську групу (VS Energy) можна подивитись у розслідуванні Схем. В Україні їм належить п’ять обласних енергорозподільчих підприємств (Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Чернівціобленерго), Дніпроспецсталь, п’ятизіркові Прем’єр-палац у Києві та Прем’єр-готель в Одесі, Перший інвестиційний банк. І ось, ДБР, ОГП ідуть в Печерський районний суд, а потім у Апеляційний міста Києва із клопотанням про накладення арешту на корпоративні права всіх цих підприємств, бо є об’єктивні ознаки, що вказують на вчинення ними злочинів проти державності. Ось як аргументував необхідність накласти арешт прокурор:
А найгуманніші Печерський районний суд м. Києва і Апеляційний суд м. Києва відмовили слідству в накладенні арешту, вказавши, що дії прокурорів та слідчих порушують права заступника голови держдуми рф, як власника майна на території України, гарантовані Конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини. На думку українських судів соратник пукіна має бути захищеним від свавілля державних органів, втручання державного органу у його право на мирне володіння майном не є пропорційним та не забезпечує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Не буду давати оцінку судовому рішенню. Залишу на ваш розсуд. На противагу можу навести інше рішення суду, яким у схожій справі було нещодавно накладено арешт.
Незважаючи на позицію судів, я не розумію чому досі Мін’юст, в порядку передбаченому новим законом № 7194, не звернувся до суду з вимогою конфіскації (адже арешт — це лише заборона на відчуження, а конфіскація полягає у примусовому позбавленні права власності) тих же активів VS Energy та Росатома і ще близько 500 компаній, які зареєстровані в Україні і на яких уже накладено санкції відповідними рішеннями РНБО.
Очевидно, що закон не має залишати виключно на розсуд РНБО та Мін’юст можливість застосування чи не засування санкцій, подання чи не подання позову про конфіскацію. Виглядає так, що чинний процес конфіскації може містити величезні корупційні ризики.
В той же час, закон № 7194 має і досить об’єктивні підстави застосування санкції у вигляді “конфіскації”, які би мали бути імперативними для того ж РНБО та Мін’юст. Так, в ст. 5–1 закону вказано: “Підставами застосування санкції, передбаченої пунктом 1–1 частини першої статті 4 цього Закону (тобто конфіскації), є:
2) суттєве сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених у пункті 1 цієї частини, зокрема, але не виключно, шляхом:
б) фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов’язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема шляхом:
сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (окрім митних) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.”
Тобто, окрім маси інших “оціночних” критеріїв та підстав закон дуже чітко каже — заплатив русні податків на 1,3 млн доларів за попередній рік — все твоє майно в Україні має бути конфісковано! На щастя, реєстр платників юр.осіб рф є відкритим і знайти ті компанії, які сплатили до бюджету країни-агресора 1,3 млн долара за попередній рік не складає жодної проблеми. Щодо фіз.осіб це буде дещо складніше.
Залишилось внести їх всіх у перелік осіб щодо яких накладено санкцію у вигляді “блокування” активів в Україні і доручити Мін’юсту розшукати майно цих осіб в Україні (якщо таке є) та подати відповідні позови до ВАКС.
Ще одним прогресивним положенням закону є можливість залучення до розшуку активів, які підлягають конфіскації інших осіб та надання їм захисту у порядку Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.
Закликаю всіх допомогти Мін’юсту та повідомити про таких осіб. Окрім вже згаданих VS Energy та Росатома, перші, хто приходять на думку це Альфагруп (Фрідман та Авен). В Україні вони прямо чи опосередковано контролюють: Альфа-банк, Альфа-страхування, Боржомі, Моршинська, Київстар, МСЛ, Індустріальний союз донбасу.
Ще в 2014 році список найбільших російських активів в Україні публікувався в пресі. Крім цього, закон №7194 не обмежує коло осіб щодо яких може бути застосована конфіскація лише до громадянами/юр.осами з рф. В Україні є багато осіб, які одночасно з Україною активно вели бізнес у росії або підтримували агресивну політику росії. Окрім Медведчука, Козака це ті ж брати Суркіси, Шуфрич, інші члени СДПУ(о), Бойко, Ярославський, Новинський, Григоришин, Фукс, Поліщук (Гулівер, Ельдорадо), тощо. На діяльність цих осіб та їх активи потрібно звернути особливу увагу, зважаючи на положення закону у про необхідність конфіскації активів у фізичної особи, яка сплатила у росії податків за рік на суму 100 тис. доларів.
Як підсумок пропоную алгоритм допомоги державі у процесі конфіскації:
1) шукайте активи російських компаній в Україні;
2) перевіряйте чи платили такі компанії в рф податків на суму більше ніж 1,3 млн дол за минулий рік (або 100 тис. доларів для фізичної особи), якщо так, то:
3) звертайтесь з офіційним листом до РНБО з проханням внести в список санкційних компаній та заблокувати активи та
4) звертайтесь до Мін’юсту з проханням подати позов в порядку передаченому Законом України “Про санкції”, а саме п. 1–1 ч. 1 ст. 4 (стягнення активів в дохід держави).
Слава Україні!
Смерть москалям!
Вперед до перемоги!